Атмасатсанг14 серпня 2024 р.·Anastasiia Zotina

Щастя під мікроскопом

Бути щасливим — що може бути простішим? Навряд чи можна знайти щось більш універсальне, адже це стан, до якого прагнуть всі люди, незалежно від віку, соціального статусу чи культурного походження.

Психологи та вчені давно досліджують феномен щастя, намагаючись зрозуміти його причини і наслідки, а також розробити стратегії, які допоможуть людям досягти бажаного стану.

Наукові дослідження підтверджують, що щасливі люди мають більш міцні соціальні зв’язки, краще фізичне здоров’я і навіть живуть довше. Коли ми щасливі, наш мозок працює ефективніше, ми краще даємо собі раду зі стресом і маємо більше енергії для досягнення своїх цілей.

Щастя має безліч складових і залежить від багатьох факторів. Це не лише генетична схильність, але й наші думки, дії, соціальні зв’язки та навіть фізичне здоров’я. Вчені виявили, що деякі практики і звички можуть суттєво підвищити рівень щастя, допомагаючи нам почуватися більш задоволеними і гармонійними.

Завдяки сучасним досягненням у галузі нейронауки та психології, ми маємо змогу поглянути на щастя з наукової точки зору і отримати практичні рекомендації, які можуть значно покращити наше життя.

У цій статті ми розглянемо деякі наукові дослідження про щастя та проаналізуємо їхні висновки. Ми дізнаємося, як різні фактори впливають на наш емоційний стан і які конкретні дії можуть допомогти нам стати щасливішими. Ми також поділимося простими, але ефективними рекомендаціями, які можна легко впровадити у повсякденне життя, щоб покращити своє самопочуття і наблизитися до стану щастя.

Тож вмощуйтесь зручніше, поговоримо.

Спочатку було слово

На початку нашої мандрівки звернімося до лінгвістики і розберемося із походженням слова “щастя” у різних мовах. Його етимологія має глибоке історичне коріння.

Найдавніший відомий сучасній цивілізації “предок” сучасного слова “щастя”, старогрецьке “Eudaimonia” складалося з двох частин: “eu” означало “добро”, а “daimon” — “божество” або “дух”. Таким чином, дослівний переклад слова “Eudaimonia” означає “добре божество” або “добрий дух”. Отже, давніми греками справжнє щастя розглядалося як стан, коли доля людини знаходиться під заступництвом вищих сил.

Ця концепція відображає глибоку віру стародавніх греків у те, що щастя не є лише результатом матеріальних благ або зовнішніх обставин, але й духовного благополуччя та гармонії з вищими силами. Грецька філософія розглядала щастя як мету життя, до якої кожен повинен прагнути через доброчесність та моральний розвиток.

Слово “happiness” походить від середньоанглійського слова “hap”, яке означало “випадок”, “удача” або “доля”. Це слово, у свою чергу, має свої корені в староанглійському “hæp”, що також означало “випадок” або “удача”. Слово “happiness” утворено за допомогою суфікса “-ness”, що означає стан або якість, таким чином “happiness” дослівно означає “стан удачі” або “стан сприятливих обставин”.

Цікаво, що слово “hap” є спорідненим із словами в інших германських мовах, які також мають значення, пов’язані з випадком або долею. Наприклад, в норвезькій мові “hell” означає “вдача” або “удача”, а в нідерландській “geluk” також перекладається як “щастя” або “вдача”.

А як з українською? Лінгвісти твердять, що слово “щастя” в українській мові має свої корені в слов’янських мовах і походить від давньоруського “съчастье”. Цікаво, що це слово складається з двох частин: “съ-” і “часть”. Перша частина “съ-” (сучасне “зі” або “з”) означає “разом” або “з”, а “часть” — це “частка” або “доля”. Таким чином, слово “съчастье” означало “частка” або “доля”, яка прийшла разом, у позитивному сенсі.

У сучасній українській мові слово “щастя” зберігає цей основний сенс, означаючи стан великої радості, задоволення або благополуччя. Це слово відображає уявлення про щастя як про гармонійний стан, коли людина отримує свою частку благополуччя або удачі.

Як бачимо, з одного боку, еквіваленти в різних мовах відображають ідею того, що щастя є станом, який приходить до людини завдяки сприятливим обставинам, втручанню вищих сил або долі. Однак, у різних культурах ці поняття розвивалися по-своєму, зберігаючи свої унікальні відтінки значення.

Уявлення про щастя у філософії та культурі

Розглянемо, як авторитетні мудреці, представники різних культур, філософських течій та вірувань, розуміли і пояснювали поняття щастя.

Далай-лама, духовний лідер тибетського буддизму, наголошує на тому, що щастя є результатом наших власних дій. Внутрішній мир і щастя можна досягти шляхом свідомої практики любові, співчуття та доброти. За словами Далай-лами, “щастя — це не щось готове. Воно приходить від ваших власних дій.”

Аристотель, один з найвпливовіших філософів античності, розглядав щастя як діяльність душі в повноті чеснот. Він вважав, що справжнє щастя досягається через активне життя, що відповідає природним людським чеснотам, таким як мудрість, мужність, поміркованість і справедливість. Для Аристотеля щастя — це процес, а не кінцева мета, і воно залежить від гармонійного розвитку та реалізації потенціалу кожної людини.

По-різному розгорталося розуміння щастя у евдемонізмі і гедонізмі — двох важливих напрямах філософії, які надавали цьому поняттю різні перспективи.

Евдемонізм спирався на античний принцип життєрозуміння, згідно з яким щастя (“блаженство”) є найвищою метою людського життя. Передумовою античного евдемонізму є Сократова ідея внутрішньої свободи, що досягається завдяки самосвідомості особи та її незалежності від зовнішнього світу.

Гедоністи ж вважали, що щастя полягає у досягненні максимального задоволення і уникненні болю. Цей підхід наголошує на важливості фізичних і емоційних насолод як основи щасливого життя.

Евдемонізм підкреслює значення моральної досконалості та розвитку чеснот як шляху до щастя, тоді як гедонізм фокусується на задоволенні та насолоді. Перший вимагає від людини розумного підходу до життя і постійного самовдосконалення, тоді як другий орієнтується на досягнення безпосередньої насолоди за будь-яку ціну, тут і зараз.

Стоїки, на відміну від евдемоністів, вважали, що людина має тим більше шансів стати щасливою, чим менше вона зосереджується на власному досягненні щастя. Вони підкреслювали важливість виконання своїх моральних зобов’язань і завдань, незалежно від зовнішніх умов. Для стоїків щастя полягає у здатності приймати життя таким, яким воно є, і знаходити внутрішню гармонію через розуміння і виконання своїх обов’язків. Сенека наголошував, що щастя — це не наука, а акт волі.

Сократ, у свою чергу, вважав, що щастя досягається через самосвідомість і самопізнання. Він підкреслював, що внутрішня свобода є ключем до щастя, і що тільки через усвідомлення своїх власних бажань, цінностей і моральних зобов’язань людина може досягти справжнього задоволення і змістовного життя.

Альберт Швейцер, відомий лікар, філософ і гуманіст, був переконаний, що справжнє щастя полягає у служінні іншим. Він вірив, що шлях до щастя лежить через альтруїзм і відданість добрим справам. А сучасний письменник і філософ Екхарт Толле каже: “Щастя — це внутрішній стан спокою та радості, незалежний від обставин зовнішнього світу.”

Мудрих думок, афоризмів та влучних висловлювань про щастя існує безліч. Одне поняття, а так багато точок зору!

В Атмалогії ми знаємо, що прагнення до щастя — універсальне, а от саме щастя однаковим бути не може. У кожної людини воно своє, унікальне.

Та все ж, є деякі загальні тенденції, доведені науковцями експериментально. Поговоримо про них. Професорка кафедри психології Каліфорнійського університету в Ріверсайді Соня Любомирські пише: “Із досліджень відомо, що щастя людини врешті визначається трьома факторами: генетикою, життєвими обставинами та свідомими вчинками. Ви можете змінити, у дійсності, лише останню категорію — власну поведінку і щоденний хід думок про життя”.

Дослідження нейробіолога Алекса Корба з Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі виявили значний вплив думок і емоцій на різні ділянки мозку. За його спостереженнями, почуття провини і сорому активують центр винагороди, що пояснює їхню стійкість. Тривога підвищує активність раціональної частини мозку, що допомагає контролювати ситуацію. Вдячність, навіть просто думка про неї, підвищує рівень серотоніну та дофаміну, які відповідають за відчуття щастя. Усвідомлення і прийняття негативних емоцій зменшує їхній вплив, а ухвалення рішень і допомога іншим також позитивно впливають на мозок, підвищуючи рівень окситоцину та серотоніну. Дотики, як соціальний стимул, сприяють вивільненню окситоцину, зменшують біль і стрес.

Висновки Алекса Колба: усе взаємопов’язано. Вдячність покращує сон. Сон зменшує біль. Зменшення болю покращує настрій. Поліпшення настрою зменшує занепокоєння, що допомагає сконцентруватись, планувати і ухвалювати гарні рішення. Процес ухвалення рішень ще більше знижує тривогу і насолоду. Насолода дає більше причин для вдячності, яка знову запускає це коло — і все повторюється по спіралі.

Продовження цих ідей знайшло підтвердження у кількох важливих дослідницьких проєктах.

Структура щастя або чи можна бути однаково щасливим все життя?

Біологія добре підготувала людей до того, щоб справлятися з неминучими змінами, постійним стресом і викликами, з якими ми стикаємося протягом життя. Основним аспектом цієї здатності є так звана авто- або саморегуляція. Вона працює через системи винагороди і мотивації мозку. У недавньому дослідженні “Модель ABC щастя — нейробіологічні аспекти мотивації та позитивного настрою, і їхні динамічні зміни через практику та протягом життя” група нейробіологів препарувала щастя та його зміни протягом різних етапів людського життя.

Запропонована модель є першою, яка забезпечує настільки широкий аналіз факторів, що впливають на щастя, від молекул до поведінки, поєднуючи це з філо- та онтогенетичною перспективою — еволюцією щастя протягом життя. Ця модель також пропонує відповідь на фундаментальне питання про те, чи можна навчитися бути щасливим та тренувати цю навичку.

За висновками вчених, щастя насамперед є відчуттям і безпосереднім досвідом, а не когнітивною конструкцією. Воно базується на фізіологічній активності нейробіологічних систем винагороди та мотивації мозку. Ця система була збережена в біологічній еволюції, розвивалася далі, але загальний принцип залишився незмінним.

Відчуття, які ми асоціюємо з щастям, проявляються біофізіологічно в мозку, розумі та тілі. Вони допомагають запам’ятати перший момент його виникнення та обставини, які до цього призвели. Завдяки цьому механізму “щасливі події” не лише закріплюються та підкріплюються (тобто, людина навчається і бажає повторити їх знову), але й зберігаються в пам’яті разом з емоційною міткою, що дозволяє швидше згадати цю інформацію в майбутньому, коли вона буде потрібна або коли обставини викличуть спогади про початкову подію.

Говорячи про нейробіологічні основи цих механізмів, вчені переконані, що існують три різні мотиваційні (під-) системи в людському мозку:

система, орієнтована на стимулювання, яка включає збудження, споживання і досягнення, що також включає бажання, ейфоричні стани і керується мезолімбічними дофаміновими шляхами;
система, орієнтована на загрози — стрес, тривогу або страх, і їх уникнення, тобто пошук безпеки — де відчувається винагорода у вигляді полегшення;
система, орієнтована на турботу, заспокоєння, почуття співчуття, зв’язку і любові, тобто спокій і безпека, яка пов’язана з ендогенними опіатами та окситоцином.

Дослідження показали, що ці системи можуть мотивувати просоціальну поведінку, тобто внутрішнє та міжособистісне зростання, викликати почуття щастя, задоволення і спокою. Хоча всі три системи можуть мати різні акценти у своїй активності протягом життя, вони також діють у комбінації одна з одною.

Відповідно на поведінковому рівні ці структури зумовлюють три нейробіологічно різні типи щастя:

(А) бажання,
(B) уникнення,
(C) утримання.

Ці типи охоплюють динаміку, яка змінюється протягом життя: від молодого прагнення до задоволення та екстазу (А), через стрес і полегшення (B), до глибокого задоволення та внутрішньої радості (C), що притаманне людям похилого віку. Це створює так звану “U-криву” щастя протягом життя.

Цікаво, що саме літні люди часто є найщасливішими, це підтверджується даними досліджень, які показують, що старші люди часто відчувають більше задоволення від життя, незважаючи на фізичні проблеми, які приходять з віком. Це явище називають ще “парадоксом задоволення”.

Ці типи нейробіологічного щастя, на думку вчених, породжують три типи мотивації, безпосередньо пов’язані з цим відчуттям:

Мотивація прагнення (A) — це коли ми прагнемо досягти чогось приємного або бажаного.
Мотивація уникнення (B) — це коли ми намагаємось уникнути болю або загрози.
Мотивація утримання (C) — це коли ми задоволені тим, що маємо, і не відчуваємо потреби щось змінювати.

Ці три типи мотивації працюють через різні механізми в мозку, і кожен з них сприяє нашій поведінці та рішенням у житті.

Тобто, відчуття щастя зумовлюється біологічними процесами і на нього неможливо вплинути? Категорично навпаки — твердять вчені! Це доводить, що щастя може формуватися і посилюватися через усвідомлену практику, навіть якщо воно має інше біологічне підґрунтя.

Щастя можна і потрібно тренувати, і його розвиток залежить від прикладених зусиль та практик, таких як, наприклад, самоусвідомленість, AtmaSatsang чи медитація.

Емоції вбік або чи можна “напрацювати” щастя?

Що ми можемо сказати про суб’єктивне щастя з точки зору нейронаук? Попередні нейровізуалізаційні дослідження щастя виявляли, що генерування щасливих емоцій, порівняно з нейтральними, активує певні ділянки мозку, включаючи передню поясну звивину, медіальну тім’яну кору та мигдалеподібне тіло.

Дослідницька група під керівництвом Ватару Сато вирішили експериментальним шляхом з’ясувати, які нейронні субстрати лежать в основі суб’єктивного щастя. Аналіз даних МРТ виявив зв’язок між рівнем суб’єктивного щастя та збільшенням обсягу сірої речовини в області медіальної тім’яної кори. Це узгоджується з попередніми дослідженнями, які показали, що щасливі емоційні стани пов’язані з активацією цієї частини мозку. Важливо також те, що ця ділянка має найвищий рівень коркового метаболізму глюкози, що робить її вкрай важливою для свідомості.

Крім того, результати показали зв’язок між медіальною тім’яною корою, інтенсивністю емоцій та оцінкою сенсу життя. На думку вчених, ця частина мозку отримує проекції з багатьох кортикальних і підкоркових областей, інтегруючи внутрішню та зовнішню інформацію, що може перетворювати її на суб’єктивне щастя.

Відкриття, що суб’єктивне щастя можна передбачити та виміряти сучасною апаратурою, має і практичні наслідки.

По-перше, з’явилися об’єктивні надійні показники суб’єктивного щастя. Завдяки цьому можна порівнювати і зважувати різні щастя, які раніше не мали спільного знаменника.

По-друге, результати цього дослідження показали, що нейронна основа суб’єктивного щастя не є незмінною. Це зміцнює висновки і попередніх досліджень, які уже доводили, що медитація чи інші духовні практики можуть змінювати структуру сірої речовини в медіальній тім’яній корі та підвищувати суб’єктивне щастя. А отже, психологічне тренування, практики усвідомлення чи квантові техніки Атмалогії можуть об’єктивно збільшувати обсяг сірої речовини в цій ділянці та підвищити рівень суб’єктивного щастя.

Щастя — це єдина річ, яка множиться, коли ви її ділите

Економіка, психологія, біологія та філософія здавна намагалися пояснити можливі мотиви щедрої поведінки людей. Такі з них як допомога родичам, взаємність або піклування про репутацію, мають обмежену пояснювальну силу щодо широкого прагнення людей бути щедрими в різних умовах та ситуаціях.

У наступному дослідженні, з яким ми хочемо вас познайомити, група вчених вивчала, як на нейронному рівні пов’язані щедрість із щастям. Для цього дослідники повідомили учасникам експерименту, що вони отримуватимуть щотижневі грошові надходження. Учасники експериментальної групи мали витрачати гроші на інших протягом 4 тижнів, тоді як контрольна група витрачала гроші на себе. Усі учасники протягом експерименту виконували різні завдання з ухваленням рішень, де могли поводитися більш-менш щедро, поки їх мозкова активність вимірювалася за допомогою МРТ. На початку і після експерименту учасники повідомляли про свій рівень щастя. Дослідники висунули гіпотезу, що учасники, які витрачають гроші на інших, будуть щедрішими та щасливішими.

Отримані результати підтвердили цю гіпотезу: учасники, які пообіцяли витрачати гроші на інших, демонстрували більше щедрості та зростання рівня щастя порівняно з тими, хто витрачав гроші на себе. Активність мозкових областей, зокрема тім’яно-скроневого з’єднання та вентрального стриатуму, підтверджувала зв’язок між щедрими рішеннями та щастям.

При цьому, альтернативні фактори, такі як емпатія, індивідуальні відмінності в поведінці, знайомство та симпатія до одержувача, не були значно пов’язані з щедрою поведінкою.

Цікаво, що зміни в рівні щастя були спричинені зобов’язанням бути щедрим як таким, незалежно від абсолютної грошової суми, витраченої на інших.

Висновок: чим щедріші, тим щасливіші. Не так важливі конкретні суми і цілі, як сам факт свідомого добровільного вибору витрачати ресурси на інших.

Щастя — це подорож, а не пункт призначення

Які висновки для себе ми можемо зробити із цих наукових досліджень? Якщо ви давно на АтмаПлатформі, вони не стануть для вас сюрпризом. Ось кілька практичних рекомендацій на щодень, які можуть стати міцним фундаментом вашого щасливого життя:

Практикуйте вдячність. Навіть просто подумки висловлюйте вдячність за те, що маєте, щоб підвищити рівень серотоніну і дофаміну у тілі.
Усвідомлюйте свої емоції. Прийняття та називання негативних емоцій зменшує їхній вплив, допомагаючи вам відчути більше контролю над ситуацією.
Ухвалюйте свідомі рішення. Це активує раціональну частину мозку, що заспокоює та знижує рівень тривоги. Важливо задовільнятися “достатньо гарними” рішеннями, а не прагнути ідеальних.
Допомагайте іншим. Акти щедрості підвищують рівень окситоцину, серотоніну і дофаміну, що збільшує рівень щастя в організмі.
Цінуйте соціальні взаємодії та дотики: Вони сприяють вивільненню окситоцину, знижують рівень стресу і підвищують загальне відчуття задоволення життям.
Практикуйте! Медитація, квантові техніки Атмалогії, AtmaSatsang — це тренажерний зал для вашої системи.

Навчитися бути щасливим під силу кожному. Варто тільки захотіти.

©️ ЭVA ❤️

!Увага! Цей контент та всі публікації на сайті www.ishchenko.pro є авторськими та захищені авторським правом! Копіювання часткове або повне ЗАБОРОНЕНО без вказівки активного посилання на джерело!

Джерела:

1. The ABC Model of Happiness — Neurobiological Aspects of Motivation and Positive Mood, and Their Dynamic Changes through Practice, the Course of Life. Shahar Lev-Ari, Marc Wittmann and Aviva Berkovich-Ohana — https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC9220308/

2. A neural link between generosity and happiness. Soyoung Q. Park,

Thorsten Kahnt, Azade Dogan, Sabrina Strang, Ernst Fehr & Philippe N. Tobler

— https://www.nature.com/articles/ncomms15964